Философия - главная    Психология    История    Авторам и читателям    Контакты   

Философия

- Без Автора

Коментар до кримiнального кодексу


Тут выложена бесплатная электронная книга Коментар до кримiнального кодексу автора, которого зовут - Без Автора. В электронной библиотеке vsled.ru можно скачать бесплатно книгу Коментар до кримiнального кодексу в форматах RTF, TXT и FB2 или же прочитать онлайн книгу - Без Автора - Коментар до кримiнального кодексу.

Размер архива с книгой Коментар до кримiнального кодексу = 646.73 KB

Коментар до кримiнального кодексу - - Без Автора => скачать бесплатно электронную книгу по философии


Дiючий Кримiнальний кодекс Украєни тричi, у 1969, 1978 i 1987 рр.
був пiдданий коментуванню. Радикальнi змiни в життi суспiльства
за останнi 10 рокiв, поява держави Украєна внесли iстотнi ко-
рективи i в кримiнальне законодавство. У зазначений перiод
змiнилось 210 статей кодексу, багато з них по кiлька разiв.
Декримiналiзацiя багатьох iдеологiчних, полiтичних, госпо-
дарських та iнших злочинiв, пiдвищення вiдповiдальностi за дiє,
спрямованi проти конституцiє, суверенiтету, територiальноє
цiлiсностi, економiки та екологiчноє безпеки Украєни обумовили
життуву потребу в новому коментуваннi норм кримiнального
законодавства.
Необхiднiсть, в контекстi вказаних змiн, конкретизувати цi
норми, зiставити єх змiст iз вiдповiдними вимогами до судовоє та
слiдчоє практики, звела авторський та видавничий колективи
разом, поуднала творчий та видавничий процеси.
Пропонований коментар вперше пiдготовлений украєнською
мовою. Отже зроблена нова спроба наблизити державну мову до
працiвникiв правоохоронних органiв, до проблем правозастосу-
вання в сферi дiє кримiнального закону. Коментування здiйснено
в епоху глибокоє реформи всього законодавства. Але перехiдний
перiод ще тiльки розпочався i прийняття нових кодексiв у справою
не завтрашнього дня. На момент виходу коментаря пiдготовлено
декiлька проектiв нового Кримiнального кодексу Украєни, проте
жоден з них не принижуу науковоє та редакцiйноє цiнностi пропо-
нованого видання. Пояснити це можна тим, що воно створено
усталеною юридичною школою, яка менш нiж за рiк була в змозi
реалiзувати свiй науковий та практичний потенцiал.
В коментарi досить повне вiдображення знайшли теоретичнi
засади, судова практика, остання редакцiя постанов Пленуму
Верховного Суду Украєни. В ньому дiстав розвиток традицiйний
пiдхiд до юридичного аналiзу злочинiв, а саме: "обукт - обуктивна
сторона - субуктивна сторона - субект". У найбiльш вагомих
складах злочинiв визначенi предмет злочину, спосiб та обстановка
його здiйснення, причинний звязок, змiшана форма вини тощо.
Значну увагу придiлено поясненню квалiфiкуючих ознак, питан-
ням розмежування злочинiв, призначення покарання i звiльнення
вiд кримiнальноє вiдповiдальностi та покарання. Всi головнi
поняття та термiни для бiльш зручного користування текстуальне
вiллуш.
вiдповiдальнiсть за злочини проти державноє та колективноє влас-
ностi, життя, здоровя, волi та гiдностi особi, проти громадськоє
безпеки, громадського порядку та народного здоровя. Досить чiтко
прокоментованi статтi про державнi злочини, злочини проти
полiтичних i трудових прав громадян, господарськi й службовi
злочини та iншi. Оцiнюючи коментар в цiлому, можна дiйти виснов-
ку, що автори не знизили рiвня коментування, який був характерним
для попереднiх видань. Багато в чому вони пiшли далi.
Справу зроблено дооре, а добра справа зайвою не бувау. Тому
кожен юрист, навiть початкiвець, в змозi успiшно користуватися
коментарем.
В.С.КОВАЛЬСЬКИЙ.
Головний редактор
"Бюлетеня законодавства i юридичноє практики Украєни"
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Глава I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Завдання Кримiнального кодексу
Кримiнальний кодекс Украєни мас завданням охорону
суспiльного ладу Украєни, його полiтичноє 1 економiчноє
систем, власностi, особи, прав 1 свобод громадян I
всього правопорядку вiд злочинних посягань.
Для здiйснення цього завдання Кримiнальний кодекс
визначас, якi суспiльне небезпечнi дiяння в
злочинними, 1 встановлю покарання, що пiдлягають
застосуванню до осiб, якi вчинили злочини.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. i Зако-
ном вiд 17 червня 1992 р. //Вiдомостi Верховноє Ради УРСР.
- 1983. №4. - Ст. 50; Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. -
1992. -Нв35. -Ст. 511).
1. Кримiнальний кодекс Украєни - це систематизована су-
купнiсть юридичних норм, встановлених найвищим органом
законодавчоє влади, що визначають, якi суспiльне небезпечнi
дiяння у злочинними i якi покарання належить застосовувати до
осiб, котрi єх вчинили.
2. Кримiнальни кодекс Украєни спрямований на забезпеченнi
захисту життя, здоровє, гiдностi, прав i свобод iромадян, дерхав-
ного суверенпе-iу та констятуцiйного ладу Ухраєнi вiд злочинних
посягань. Вiн також регулюу суспiльнi вiдносини, якi ниникають
мiх дерхакмо i особою у разi вчинення останньою зоочину.
Основна функцiя кримiнального законодавства - це функцiя
охоронна.
Завдання боротьби iз злочиннiстю у демократичному
суспiльствi грунтуються на поуднаннi заходiв соцiального забез-
печення добробуту народу, пiдвищення його культури i
свiдомостi та запобiгання правопорушенням iз заходами держав-
ного примусу у виглядi кримiнального покарання осiб, якi
вчинили злочин.
3. Мяспюм кримЬиикно-правового захисту, вiдповiдно до
ч.I ст. I КК, у правопорядок у цiлому як сукупнiсть урегульо-
ваних нормами права суспiльних вiдносин. При цьому iз загаль-
ного поняття "правопорядок" видiленi суспiльний лад, полiтична
i економiчна системи, власнiсть, особа, права i свободи громадян.
Офiцiйний текст за станом т 25 травня 1994 року.
4. Суспiльний лад Украєни включау в себе: полiтичну систему,
основу якоє складау держава Украєна; економiчну систему, осно-
вою якоє у власнiсть; громадянське суспiльство, яке грунтууться
на засадах свободи i рiвноправностi людей.
5. Поняття "мояiтичмв система Украєни" включау: форму
державноє влади, яка здiйснюуться народом, тобто громадянами
Украєни всiх нацiональностей через Ради народних депутатiв, а
також систему державних i громадських органiзацiй, через якi
народ Украєни здiйснюу управлiння справами суспiльства; тру-
довi колективи; самовряднi органiзацiє.
6. Економiчна система Украєни охоплюу: три форми влас-
ностi - приватну, колективну та державну; механiзм господарсь-
кого i економiчного управлiння.
7. Особа - це людина, з одного боку, як iстота бiологiчна,
як iндивiд з його природними благами (життя, фiзичне i
психiчне здоровя, воля, честь та гiднiсть), а з другого - як
найвища соцiальна цiннiсть, як носiй суспiльних вiдносин, як
виробник матерiальних цiнностей, як громадянин у вiдносинах
з державою.
8. Пiд правами та свободами громадян слiд розумiти тi, якi
закрiпленi в Конституцiє Украєни (економiчнi, полiтичнi,
соцiальнi, культурнi, релiгiйнi та особистi), а також тi, якi
передбаченi в iнших законах Украєни (право на приватну
власнiсть та єє недоторканнiсть, на пiдприумницьку дiяльнiсть,
на страйки, на екологiчно безпечне для життя i здоровя на-
вколишну середовище, на свободу думки, свободу нерсконання,
свободу совiстi, свободу листування i вибiр мiсця прожiвання).
9. Кримiнальне законодавство виконуу своє завдатя прита-
манним йому способом (ч.2 ст. 1); визначау коло та види
суспiльне небезпечних дiянь, називау єх злочинами i встановлюу
за єх вчинення вiдповiдне покарання. Це означау, що
кримiнальну вiдповiдальнiсть i покарання тягне за собвю тiльки
така суспiльне небезпечна дiя або бездiяльнiсть, яка повнiстю
пiдпадау пiд ознаки злочину, що визначенi в законi. В цьому
полягау найважливiший принцип кримiнального права,
вiдповiдно до якого "нема злочину, нема покарання без зазна-
чення про те в законi".
Стаття 2. Виключена
(Закон вiд 17 червня 1992 р. // Вiдомостi Верховноє Ради
Украєни. -1992. - №35. - Ст. 511).
Стаття 3. Пiпсi-и КритiимымнГ iфк<4мм1ыосгi
Кримiнальнiй вiдповiдальностi i покаранню пiдлягав
лише особа, винна у вчиненнi злочину, тобто така, що
умисно або з необережностi вчинила передбачене
кримiнальним законом суспiльне небезпечне дiяння.
Нiхто не може бути визнаний винним у вчиненнi
злочину, а також пiдданий кримiнальному покаранню
Iнакше як за вироком суду й вiдповiдно до закону.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1983. -№4. -Ст. 50).
1. У ст.З закрiпленi основнi принципи кримiнального права -
принцип законностi i принцип вiдповiдальностi особи за вчинене
дiяння при наявностi єє вини.
Характерними ознаками кримiнальноє вiдповiдальностi у:
1) ЄЄ звязок лише iз спецiальним видом правопорушення -
злочином;
2) обовязок особи вiдповiдати перед державою за своє злочиннi
дiяння i бути покараною (зазнати обмежень, втрат);
3) мiра вiдповiдальностi (покарання) особи за вчинений нею
злочин визначауться лише судом вiдповiдно до закону.
Згiдно з цiую статтею загальною пiдставою кримiнальноє
вiдповiдальностi у склад злочину, тобто наявнiсть у дiє або
бездiяльностi особи усiх юридичних ознак злочину, визначеного
кримiнальним законом. Думки, бажання, переконання, хоч би i
висловленi у тiй чи iншiй формi, самi по собi, якщо вони не були
втiленi у конкретному протиправному дiяннi, не породжують
кримiнальну вiдповiдальнiсть.
2. Кримiнальна вiдповiдальнiсть настау за протиправнi дiяння
людини, якi були нею вчиненi умисно або з необережностi.
3. Пiдставою кримiнальноє вiдповiдальностi у наявнiсть передб -
чених кримiнальним законом обуктивних (обукт, дiяння, наслiдки, а
iнодi, крiм того, час, спосiб, мiсце, обстановка вчинення злочину) i
субуктивних (субукт, вина, крiм того, у рядi випадкiв, мотив, мета)
ознак, якi характеризують певне сусшлыю небезпечне дiяння як
злочин. Сукупнiсть такихознакмауназву "складзлочину". Прицьому
склад злочину визначауться не лише диспозицiую певна статтi
Особливоє частини, але i положеннями Загальноє частини КК. Це
означау, що склад злочину мау мiсце не лише в закiнченому дiяннi
особи (виконавця), але й у готуваннi до злочину, у замаху на злочин,
а також у дiяннях спiвучасникiв злочвиу (статтi 17 i 19).
4. Крпiiвальва вiдповiдальнiсть передбачау законно обгрунто-
анвй обшязок особи, яка вчивхла злочин, пiддатися осуду з
боку дерхам i бути покараною у повнiй вiдповiдностi з законом:.
Такий об(>язок мгавкау з моменту вчивення особою злочину i
стасфiое пш самим крмiвальнi правовiдносини мiх винною
особою i деркавою. Це означау, що держава в особi свого органу
влади, яким у суд, мау право застосувати до злочинця заходи
дерхавного примусу, а оставнiб зобовязаний такi заходи пере-
терпiти у мехах, встановлених законом.
5. Вчинення особою злочину - це пiдстава виникнення
крвмiнальноє вiдповiдальностi, повязаноє з появою у особи, яка
вчавила злочин, обовязку перетерпiти певнi змiни свого право-
вого становища, яке настау пiсля набрання вироком суду
чинностi. Iнакше кахучи, кримiнальна вiдповiдальнiсть виникау
з моменту вчинення злочину i тим самим обумовлюу обовязок
особи, звинуваченоє у вчиненi злочину, пiдлягати вимогам перед-
баченоє законом процедури пiд час розслiдування злочину. Вона
настау з моменту встановлення всiх елементiв та ознак складу
злочину вироком суду. Це в свою чергу означау, що реалiзацiя
кримiнальноє вiдповiдальностi настау з моменту засудхення
виннiй у вчиненнi злочину особи судом вiд iменi дерхавн i
првзначенвх мiри покарання та процовхууться до моменту
вiдбуття покарання за такий злочин.
Звiльненая особи вiд кримiнальнiм вiдповiдальностi (див.ко-
ментар до ст.50) за вчинений злочин означау тим самим i
звiльнення єє вiд покарання.
6. У ч.2 ст.З вiдтворено полохення Конституцiє Украєни:
"Нiхто не мохе бути визнаний винним у вчиненнi злочину, а
такох пiдданий кримiнальному покаранню iттяпте як-за вироком
суду й вiдповiдно до закону" (ст.158). Тим самим пiдкрiпленi
реальнi гарантiє прав та недоторканностi особи.
Глава II
МЕЖI ЧИННОСТI КРИМIНАЛЬНОГО КОДЕКСУ
Стаття 4. Чиннiсть Кримiнального кодексу щодо
дiянь, вчинених на територiє Украєни
Усi особи, якi вчинили злочини на територiє Украєни,
пiдлягають вiдповiдальностi на пiдставi цього Кодексу.
Питання про кримiнальну вiдповiдальнiсть дипло-
матичних представникiв Iноземних держав та Iнших
громадян) якi згiдно з чинними законами I
мiжнародними договорами не пiдсуднi в кримiнальних
справах судам Украєни, в разi вчинення цими особами
злочину на територiє Украєни, вирiшусться дипло-
матичним шляхом.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. i Зако-
ном вiд 17 червня 1992 р. //Вiдомостi Верховноє Ради УРСР.
- 1983. -Нв4. - Ст. 50; Вiдомостi Верховноє Ради Украєни
1992. - №35. - Ст. 511).
1. Територiальний принцип просторовоє чинностi (дiє
кримiнального закону Украєни, сформульований у ч.I ст.4, поля-
гау в тому, що усi особи, якi вчинили злочин на територiє Украєни,
пiдлягають кримiнальнiй вiдповiдальностi на пiдставi КК та
iмплементованих норм мiхнародного права.
2. "Усiма особами" у громадяни Украєни, iноземнi громадяни
(в тому числi i громадяни СНД), якi не користуються правом
особистоє недоторканностi i дипломатичного iмунiтету, а такох
особи без громадянства.
3. Поняття "територiє Украєни" визначауться нормами де-
рхавного та мiхнародного права. Основнi попохення щодо цього
поняття закрiпленi у статтях 1-6 Закону "Про дерхавний кордон
Украєни" вiд 4 листопада 1991 р. (далi - Закон // Вiдомостi
Верховноє Ради Украєни. - 1992. - №2. - Ст.5).
Стаття 1 Закону визначау: "Дерхавний кордоиУкiаiни у лiг i i
вертикальна поверхня, що проходить по цiй лiнiє, якi визначають
мехi територiє Украєни - сушi, вод, надр, повiтряного простору".
4. Поняттям "територiє Украєни" охоплюються: 1) суша, море,
рiчки, озера та iншi водойми, надра землi в мехах кордонiв
Украєни, а такох повiтряний простiр над суше> i водним про-
стором, в тому числi i над територiальними водами
(територiальним морем); 2) вiйськовi кораблi, приписанi до
портiв на територiє Украєни, якi знаходяться пiд прапором Ук
раiни у вiдкритому морi, у територiальних водах або портах iншоє
дерхави; 3) невiйськовi кораблi, приписанi до портiв на територiє
Украєни, якi знаходяться пiд прапором Украєни у вiдкритому
морi; 4) вiйськовi повiтрянi судна Украєнi, приписанi до аеро-
портiв на територiє Украєни, якi пiд розпiзнавальним знаком
Украєни знаходяться у вiдкритому повiтряному просторi, у
повiтряному просторi чи на аеродромi iншоє держави;
5) невiйськовi повiтрянi суцна Украєни, якi приписанi до аеропортiв
ва терпорiє Украєни та знаходяться поза iє мехами у вiдкритому
повiтовому просторi пiд розпiзнавальним знаком Украєни.
5. iериторiальна чиннiсть кримiнального закону Украєни
поширюуться i на iноземне невiйськове судно, яке знаходиться
у територiальних водах чи порту Украєни. Згiдно з п.5 ст.28
Закону прикордоннi вiйська Украєни мають право "знiмати з
судна i затримувати осiб, якi вчинили злочин i пiдлягають
кримiнальнiй вiдповiдальностi за законодавством Украєни, пере-
давати цих осiб органам дiзнання i слiдства, якщо iнше не
передбачено мiжнародними договорами Украєни".
6. Злочин (у формi готування, замаху, виконання,
пiдмовляння, пособняцтва, органiзацiйноє дiяльностi) визнауться
вчиненим на територiє Украєни у випадках: 1) коли вiн розпо-
чатий i закiнчений на територiє Украєни; 2) коли вiн
пiдготовлений за мехами Украєни, а дiє, що утворюють його,
вчиненi на територiє Украєни. Наприклад, якщо осооа за межами
Украєни придбала обладнання для вигоговдення пiдроблених
бiлетiв Нацiонального оанку Украєни, а надрукувала єх на
територiє Украєни, то мiсцем вчинення цього злочину слiд вва-
жати територiю Украєни; 3) коли суспiльне небезпечнi дiє були
розпочатi або вчиненi за межами Украєни, а закiнченi або
злочинний наслiдок настав на територiє Украєни (наприклад,
пострiл було зроблено з територiє Молдови, а смертельне пора-
нення особи сталося на територiє У краєни).
7. Норми мiжнародного права, зокрема Вiденськоє конвенцiє
про дипломатичнi зносини вiд 18 квiтня 1961 р. (далi - Конвенцiя
// Международное право в документах. - М., 1982. - С.124-138),
Вiденськоє конвенцiє про консульськi зносини вiд 24 квiтня 1963 р.,
та внутрiшнього - прийнятого на основi цих конвенцiй Положен-
ня про дипломатичнi представництва та консульськi установи
iноземних держав в Украєнi вiд 10 червня 1993 р. (далi -
Положення // Голос Украєни. - 1993. - 26 червня) надають
особистоє недоторканностi та виключають з-пiд кримiнальноє
юрисдикцiє Украєни дипломатичних представникiв iноземних
держав та певне коло iнших iноземних громадян або частково це
обмежують щодо консульських посадових осiб i консульських
службовцiв, виходячi з принципу взаумностi.
Данi особи за вчинений злочин на територiє Украєни
пiдлягають юрисдикцiє лише акредитуючоє держави, тому питан-
ня про єх вiдповiдальнiсть вирiшууться дипломатичним шляхом.
8. НацихосiбкримiвальнаюрисдикцiяУкраєннвiдповiднодост.IЗ
Положення поширюуться, як виняток, ляше у випадках ясно
внраженоєзгвдина це акредiтгуючоєдержахи, яку вона згiдно з пп.I,
2 СТ.32 Конвенцiє виражау позбаменням пехноє особи iмунiтету вiд
кримiнальноє юриодикцiє держави перебування (Украєни).
На загальних пiдставах кримiнальнiй юрисдикцiє Украєни
можуть пiдлягати цi особи лише у разi втрати ними даного
iмунiтету з iнших причин. Наприклад, пiсля того, як Украєна
сповiстила акредитуючу державу про те, що згiдно з п.2 ст.9
Конвенцiє вона вже не визнау спiвробiтником двпломатвчного
предстаишцтва дипломатичного агента, якого ранiше Украєна
згiдно з п. I ст.9 Конвенцiє визвала неприйнятною особою i
сповiстила про це дану державу, а та протягом "розумного
строку" не вiдкликала цю особу або не припинила 5 повноважень
чи вiдмовклась це зробити.
Моменти набуття i закiнчення дипломатичного iмунiтету рег-
ламентують статтi 5, 8, 9, IЗ, 39, 43, 44 Конвенцiє.
Особи, якi мають обмежений дипломатичний iмунiтет, не
пiдлягають кримiнальнiй юрясдiкцiє Украєни лише щодо дiй,
вчинених ними при виконаннi своєх обовязкiв (ст.38, п.З ст.37,
пп.5, 6 ст.27 Конвенцiє, п.IОст.Iб Положення).
9. Повний динммяпшчнш iмунiтет мають дипломатичнi
агенти (голова дипломатичного представництва - посол, пос-
ланник, повiренiй у справах; членi дипломатичного персоналу
дипломатичного представництва, що мають дипломатичний ранг,
- радники, торговi представники, вiйськовi аташе, перщi, другi i
третi секретарi, заступники торговях представникiв, помiчники
аташе i члени сiмей всiх вказаних осiб, якщо вони не у громадя-
нами Украєнi).
10. Дипломатичний курур у недоторканним та не пщлягау
украєнськiй кримiнальнiй юрисдикцiє лише при виконаннi своєх
обовязкiв, а тимчасовий дипломатичнiй курур - лише на час
доставки пошти за призначенням.
II. Обмежений диилшмпшчний Iмунiтет згiдно з ст8
Конвенцiє мау дипломатичний агент, який у громадянином Ук-
раєни або постiйно в нiй проживау. Вiн користууться iмунiтетом
вiд кримiнальноє юрисдикцiє Украєни та особистою недотор-
каннiстю лише щодо офiцiйних дiй, вчиненях ним при виконаннi
своєх функцiй.

Коментар до кримiнального кодексу - - Без Автора => читать онлайн книгу по философии дальше


Полагаем, что книга Коментар до кримiнального кодексу автора - Без Автора придется вам по вкусу!
Если так окажется, то можете рекомендовать книгу Коментар до кримiнального кодексу своим друзьям, установив ссылку на данную страницу с произведением - Без Автора - Коментар до кримiнального кодексу.
Ключевые слова страницы: Коментар до кримiнального кодексу; - Без Автора, скачать, читать, книга, филоосфия, электронная, онлайн и бесплатно